Сторінка для батьків




Все, що дитина робить руками, — малює, розкидає іграшки, рве папір — розвиває його інтелект і творчі задатки. Чим швидше ви дасте дитині олівці, тим краще будуть результати.


















Суворе покарання не сприяє поліпшенню поведінки, кажуть експерти
За даними нового дослідження, проведеного вченими з Вюрцбургзького університету, суворі покарання можуть закріпити небажану поведінку. Тому дітей потрібно не карати, а пропонувати їм альтернативу .
В ході експерименту добровольці виконували просту задачу. Вони бачили на екрані число і відповідали, більше або менше п’яти воно було, натискаючи на клавішу вгорі або внизу. Учасники знали, що при натисканні однієї з клавіш отримають слабкий удар електричним струмом. Фахівці припускали: добровольці будуть повільніше натискати на “небезпечну” клавішу. Проте все виявилося навпаки. Учасники натискали на цю кнопку швидше, ніж раніше.
Потім вчені провели схожий експеримент. Тепер при натисканні першої кнопки учасники отримували слабкий удар струмом, а при натисканні другої – сильний. Добровольці швидше натискали на першу клавішу. Дослідники прийшли до висновку: покарання не завжди пригнічує ту поведінку, яка його викликає.


Крокси: сучасні, яскраві, модні. Варто чи ні купувати їх для дитини? 
Вони легкі, яскраві та зручні в обслуговуванні. Крокси - нові модні віяння останніх років. Дійсно, моя доня також їх обожнює, з однієї пари ніжка вже "виросла", тому хоче аби їй придбали нові. Я відразу погодилася, проте задумалася - чи дійсно ця новинки корисна для дитячих ніжок? Розбираємося далі.


Різнокольорові, із героями мультфільмів, зручні, легкі. А для мам взагалі чудові - легко мити, доглядати. Та і для малечі добре - не потрібно зав'язувати шнурівку, липучку чи гудзички. Проте саме мами і підняли питання корисності кроксів для ніжок дітей. І ось що радять експерти. 

Крокси для літа 

За словами експертів, крокси набагато краще захищають ногу, ніж сандалії, в'єтнамки та ін. У них присутній супінатор, забезпечує підтримку ступні малюка. Форма та матеріал дозволяють дитячій ніжці "дихати", не пітніти, і тому розвиток інфекцій та грибків практично дорівнює нулю.

Крокси для повсякденного життя 

Якщо влітку, для прогулянок вони майже незамінні, то для більш активного відпочинку краще не використовувати. Плануєте похід в гори, ліс - краще обрати комфортне спортивне взуття, котре не злітає з ноги і добре підтримує стопу. Також крокси не підходять для прохолодної погоди. 

Безпека дитини: коли варто одягати та коли ні? 

1. На фізкультуру - зась. Для активних спортивних навантажень крокси не підходять. 

2. Пробіжка на природі - ні. з тієї з причини, що у пункті 1. 

3. Нетривалі прогулянки - так. 

4. Школа - ні, дитячий садок - так. Все таки потрібно дотримуватися дрес-коду, а от у дитсадок - у самий раз. Діти самостійно одягаються і не створюють зайвих проблем ані собі, ані вихователям. 

5. Біля басейну - так. 

6. Заняття у спортзалі - ні. 

7. Прогулянки на природі, на човні, катамарані - так. 

8. Прохолодна погода - ні. 

Обирайте взуття для діток в першу чергу виходячи із користі для їхніх ніжок. А коли взуття ще й яскраве, цікаве та зручне - тоді виходить "2 в 1". Гарних вам прогулянок!



Чи можна карати дітей? 
«Дам по попі» не працює: 16 правил для батьків 

«Дам по попі», «Зараз получиш», «Три роки без телевізора» — а як ви караєте своїх дітей і чи кожного разу відчуваєте докори сумління за це?

До вашої уваги — поради психологів про те, як вплинути на поведінку дитини, коли вона не слухається, чому вона це робить і як опанувати себе, щоб не зірватися на крик або фізичну силу.

В Україні триває кампанія під назвою #НеБийДитину. Вона почалася з активності у Фейсбуку кількох небайдужих мам. Наталя Біда одного дня зрозуміла, що багато батьків вважають цілком нормальним вдарити дитину, привселюдно накричати або принизити її. Вона вирішила зібрати та поширювати інформацію про те, чому це погано та як психологи радять реагувати на ту чи іншу поведінку дітей. Зібравши гроші через соцмережі кільком людям вдалося видати буклет, який зараз можуть завантажити зі сторінки кампанії всі охочі.

Найважливіші тези, що стосуються цього аспекту виховання.

Теза 1. Найкраще покарання — це дати дитині відчути наслідки її дій.

ПРИКЛАД: Дитина зламала чиюсь іграшку на майданчику — піти разом у магазин, купити нову іграшку і віддати її власнику зламаної. Якщо в такому разі прийти додому, насварити і позбавити мультиків, то через відсутність логічного зв’язку ви отримаєте лише образу у свій бік і нерозуміння ситуації.

Теза 2. Покарання не має жодного сенсу, якщо дитина молодша 3-х років.

У таких випадках краще звести до мінімуму усі заборони, а в приміщенні залишити тільки безпечні речі. На прояви «вредності» реагуйте спокійно, пропонуйте альтернативу. Агресивна реакція батьків лише заохочує дітей повторювати шкоду.

Теза 3. Злість — це нормально. Не забороняйте злитись, називайте емоції і вчіть дитину цю злість кудись спрямовувати.

ПРИКЛАД: у дитячому садочку може бути «куточок гніву». У ньому дозволено битися батаками (м’які палиці, довжиною 50-60 см, діаметром 7-8 см).

Теза 4. Відомий і начебто безпечний метод «time out» (коли дитину садять на стільчик, щоб подумала про свою поведінку) не вирішує проблему.

Якщо дитина в колективі справді «розійшлась», то вона аж ніяк не сидітиме збоку на стільці. У такі моменти її переповнюють емоції, а всередині все вирує — куди вона їх подіне на стільці?

Теза 5. Вийти і залишити дитину в кімнаті.

Сенс вийти з кімнати і залишити дитину наодинці з істерикою може бути лише у випадку, коли ви відчуваєте, що у вас може «впасти планка» і ви можете її вдарити.

Теза 6. Не хотіти віддавати комусь свою іграшку – нормально.

Немає нічого поганого в тому, що діти не хочуть з кимось гратися або давати/позичати свою іграшку.Часто дорослі засуджують дітей за це, мовляв, не будь жадібним. Пам’ятайте, для дитини конкретна улюблена іграшка може мати таку ж цінність, як для вас автомобіль.

Теза 7. Покарання мають бути зрозумілими і логічними.

Встановіть систему правил: у нас стільки-то часу на планшет; є вчинки, неприйнятні для нашої сім’ї; якщо хтось залишає неприбраною кухню, то потім прибирає всю квартиру.

Теза 8. Забудьте про непедбачувані покарання, застосовані спонтанно та емоційно, які потім легко скасовуються.

Це дестабілізує, дитина не знає, чого очікувати, вона живе з людиною, здатною на що завгодно.

ПРИКЛАД: ти мені грубо відповів — три роки без комп’ютера, 10 років без телевізора.

Теза. 9. Застосовуйте метод «зеленої ручки».

Відзначати важливі позитивні моменти і не акцентувати увагу на невдачах або поганих рисах.

Теза 10. Покарання має стосуватись бонусів, а не необхідних речей.

Покарання мають стосуватися бонусів дитини (цукерок, планшета, походу в кіно, нової іграшки), а не необхідних для неї речей (прогулянки, їжі, сімейних подій, відпочинку після школи тощо).

ПРИКЛАД: якщо у родині є традиція щосуботи пекти пиріг, який потім їдять у сімейному колі, то позбавлення цього означатиме позбавлення певного об’єднуючого фактору, чогось дуже сімейного, дитина може прочитати це як сигнал «тепер ми тебе не приймаємо».

Теза 11. Дитина має право сказати ні.

Не погоджуючись дитина вчиться бути особистістю.

Пояснюйте, але будьте авторитетом. Зрозумійте, чому дитина вчинила так, а не інакше (втома, голод, нестача підтримки або уваги тощо) і допоможіть їй впоратися з цією причиною; Дитина поводиться погано, не тому що вона погана.

Теза 12. Застосовуйте фізичну силу виключно для зупинки небезпечних дій.

ПРИКЛАД: коли переходите дорогу, а дитина виривається, щоб утекти — умісно втримати її силою. Або ж зупини руку при спробі вас ударити.

Теза 13. Дитина повинна знати, що її люблять.

Під час будь-яких, вигаданих вами, обмежень чи покарань дитина повинна знати і не сумніватися у тому, що її люблять, завжди чекають, і що вона все одно залишається членом ціїє сім’ї.

Теза 14. Вас теж переповнюють почуття.

Давайте дитині зрозуміти, що вас теж переповнюють почуття — кажіть про те, що ви злі, що ви втомилися. Діти розуміють.

Теза 15. Знайдіть у собі сили вибачитись, якщо неправі.

Якщо ви вже зірвалися — насварили, вдарили, підвищили голос — не соромтеся своїх почуттів, усі ми — люди.

Знайдіть у собі сили вибачитись і пояснити, передусім собі, чому так сталося — ви втомлені? не виспались? щось турбує? Працюйте над своїм емоційним станом. Я поводжуся агресивно не тому, що я — погана мама. Зрештою, відвідайте курси психологічної пітримки батьків.

Теза 16. Дітей не можна карати за:

Помилки (їх роблять усі, на них вчаться навіть дорослі)

Повільність (діти вчаться поступово)

Активність (навіть на людях — це нормально)

Відмінність від інших (фізична чи психологічна)

Негативні емоції

За прояв почуттів (сором, плач, злість — усі почуття потрібні, забудьте про «хлопчики не плачуть»)

Неуспішність у навчанні (хваліть зусилля, підтримуйте)

Ненавмисна шкода (дитина вчиться обережності)

Вимагання більшого (дитина вчиться ставити цілі)

Обман (шукайте причину — страх бути покараним, фантазії, необхідність)
Не забувайте, що агресія в бік дитини може мати важкі незворотні наслідки, серед яких: комплекси, страх перед дорослими, страх помилок, втрата довіри до батьків, агресія, невпевненість у собі, ще більший спротив, розлади психіки. 
МУЗИЧНІ ІНСТРУМЕНТИ СВОЇМИ РУКАМИ: ЯК І З ЧОГО                                             ЗРОБИТИ





ПОДАРУНОК БАРАБАНЩИКУ 

Прекрасна ударна установка виходить з набору каструль, кришок і дерев`яних паличок. В якості останніх підійдуть олівці, дерев`яні ложки, пензлики. Можна також виточити спеціальні палички для початківця барабанщика з дерева. 

Як видно з фото, зробити подібні ударні музичні інструменти своїми руками досить просто. Для краси можна навіть придумати спеціальну емблему і прикрасити нею кожен предмет. Для «тарілок» підійдуть металеві кришки, укріплені на підставці. До речі, поруч з каструлями будуть чудово уживатися металеві відра, кружки, миски, тазики. Головне в цій справі - підібрати ємності різного розміру, які здатні видавати різні звуки.

МАРАКАСИ, ШЕЙКЕРИ - БРЯЗКАЛЬЦЯ

Зробити музичні шумові інструменти своїми руками можна з самих різних ємностей. Для вироби підійдуть металеві баночки з-під кави, пластикові пляшки від йогурту, коробочки від яєць «кіндер-сюрпризів», дерев`яні шкатулки і навіть внутрішні циліндри від паперових рушників або туалетного паперу з картону. Тільки останні потрібно з обох кінців заклеїти, щоб можна було туди що-небудь покласти. Роблять шейкер і з двох одноразових стаканчиків, склеївши їх між собою скотчем. 

Для створення звукового ефекту всередину ємності поміщають крупу, пісок, дрібні камінчики, бісер, дріб, гудзики. Можна прикріпити до круглих ємностей ручки, розфарбувати їх акриловими фарбами. Тоді виходити дуже красиві музичні шумові інструменти, своїми руками які можна спорудити з підручних матеріалів.

КАСТАНЬЄТИ 

Діти дуже люблять виготовляти разом з дорослими найрізноманітніші вироби. Музичні інструменти своїми руками теж можна зробити в домашніх умовах. 

Виготовити кастаньєти можна, скориставшись двома великими гудзиками, до яких кріпляться петлі. Надягають ці пристосування на великий і середній пальці. Стуком кастаньєт при їх зіткненні і витягується звук. 

З абсолютно непотрібних речей, приготованих для винесення на смітник, можна виготовити досить цікаві вироби. Музичні інструменти своїми руками створюються способом приклеювання кришок на картонні шматочки, після чого заготовки потрібно скріпити між собою, склавши їх перпендикулярно один одному.

СВИСТУЛЬКИ І ДУДОЧКИ 

Легко і просто зробити дитячі музичні інструменти своїми руками, які виробляють звуки, коли виконавець дме в них. Їх роблять з порожнистих стебел травинок, кори гілочок, пластикових ручок, трубочок від коктейлів. Якщо останні зрізати по діагоналі на різній довжині, то можна отримати свистульки, що видають різний звук. 

Виходять свистульки і з стручків квасолі, гороху або акації. У дитинстві кожен хоча б раз, але «грав» на такому музичному інструменті. 

Умільці виготовляють дудочки з дерева, вирізуючи в порожніх трубочках дірочки-отвори. Але тут вже потрібна особлива майстерність. Не менш складно - і настільки ж цікаво! - Зробити свисток-іграшку з глини або солоного тіста. Зазвичай тут використовують варіант «димковской» іграшки. Хоча можна зробити дрібничку, сховавши всередину вже готовий свисток. Виготовивши кілька таких іграшок, які видають звуки різної висоти, можна навіть зіграти на них деякі мелодії. 

Можна виготовити саморобні музичні інструменти своїми руками практично з нічого. Ось, наприклад, кришка від пластикової пляшки, на яку натягнутий шматочок гуми, вирізаний з лопнув повітряної кульки, стане захоплюючою іграшкою для дитини.

«ЛІТРОФОН», АБО «СПІВАЮЧІ ПЛЯШКИ» 

Сьогодні все частіше на сцену виходять виконавці з такими цікавими інструментами, що тільки диву даєшся! І з чого тільки вони їх не роблять! виготовити незвичайні музичні інструменти своїми руками можна, наприклад, з пляшок або фужерів, наповнивши їх водою. 

Різних висот видаються звуків домагаються за рахунок кількості наливається рідини, матеріалу виготовлення посуду, зміни обсягу ємності. Чим менше налито води, тим тонше звук. Для краси і зручності рідина підфарбовують.


Що насправді бачать діти по ТБ

У віці шести місяців вони повертають голову в його бік, а в рік з невеликим вже вміють самі його включати. Що розуміють малюки з побаченого на телеекрані, науці до кінця невідомо. А ось як вони втілюють це в життя, точно знає Ната Кочергіна, яка поділилася своїми спостереженнями з нашим журналом. 

Що насправді бачать діти по ТБ 

Телевізор сьогодні є в кожному будинку (а в багатьох і не один), і питання про недоліки й переваги цього джерела інформації вже неактуальне. Діти в тому чи іншому обсязі дивляться різні передачі. І далеко не завжди справа обмежується улюбленої всіма «На добраніч, малята». В поле зору малолітніх кіноманів потрапляють новини, повнометражні фільми, жалісливі серіали і, зрозуміло, реклама.

Зовсім маленька дитина і телевізор — речі часом нероздільні. Адже рідкісна сидить удома з малюком мама, бабуся або няня не скористається видалася хвилинка спокою, щоб не подивитися на любовні терзання черговий Есперанца-Кончити або підвищити ерудицію, спробувавши відповісти на питання разом з мисливцем за мільйоном. 

До 2-3 місяців малюки починають реагувати на звуки і мелькають картинки і намагаються повернути голову до джерелу. До п’яти місяців радісно гуліть, почувши полюбилися звуки мелодійної заставки до рекламного ролика. А після року варто ховати подалі пульт від телевізора, інакше кіносеанси будуть починатися в зовсім не передбачену для цього час. 

Якщо ж телевізор працює за принципом шумового фону або безкоштовної няні і включений в квартирі практично постійно, ізолювати дитину від нього вам не вдасться. І не дивуйтеся потім, що ваш малюк при спілкуванні з дільничним педіатром раптово почне оперувати лексикою бандитських авторитетів. 

Сніданок, обід, полуденок і вечерю потрібно по можливості проводити без телевізійного акомпанементу. Мінімум, ніж ви ризикуєте — спробою малюка повторити який-небудь з каскадерських трюків прямо за столом. А максимум — вам не вдасться змусити його з’їсти жодної ложки каші без супроводу телесеріалу.

Що насправді бачать діти на екрані і які висновки з цього роблять, достовірно визначити складно. Але абсолютно наївно вважати, що півторарічна дитина засвоїть повністю зміст повнометражної версії останнього діснеївського мультфільму.

У віці до трьох років діти просто не в змозі переосмислити і адекватно сприйняти існуючу інформацію. У цьому віці малюкам краще показувати мультфільми у відеозаписі, щоб при необхідності повернутися до конкретного епізоду і пояснити те, що малюк не зрозумів. Якщо він знає, що слоненяти звуть Думбо, це аж ніяк не означає, що він розуміє, що Думбо говорить і робить. Але ближче до трьох років діти починають вибудовувати зв’язок між тим, що відбувається на екрані і реальним життям. 

Вони можуть ідентифікувати себе з героями, якщо вони їм подобаються. Наслідування в цьому віці одне з улюблених занять. У більшості випадків, правда, ми думаємо, ніби малюки не розбираються в сюжетних хитросплетіннях, що не помічають деталі і вже точно не здогадаються, що означає той чи інший поцілунок. На ділі виявляється не так. Через день-два після перегляду у вашому житті можуть початися неймовірні пригоди.


Чим зайняти дитину, коли на вулиці дощ

За вікном нескінченний дощ, на вулиці настільки неприємно, що не хочеться виходити з дому. А дитина, яка звикла до щоденних прогулянок, не знає, чим зайнятися. Книжки уже набридли, а іграшки розкидані по усіх кутках, в хід вже йдуть предмети домашнього вжитку, і всього за кілька хвилин квартира перетворюється в один великий безлад. 

Пропонуємо вам трішки налагодити ситуацію, скориставшись нашим порадами - чим зайняти дитину, коли йде дощ. 

1. Коли на вулиці дощ: втримай книгу 


Уявіть, що разом з дитиною ви винайшли новий олімпійський вид спорту - балансування з книгою. Нехай малюк пройде по кімнаті, намагаючись утримати її на голові і не впустити. Він не повинен торкатися до книги руками. Дуже скоро дитина зрозуміє, як важливо пересуватися обережно, високо тримаючи голову. Вибирайте книги різного формату, щоб йому стало зрозуміло, які з них легко втримати на голові, а які важко. 

Можна влаштувати таку гру у змагальній формі між кількома дітьми. Хтось виконує роль судді, в той час як інші намагаються утримати книги на голові. Всі діти одночасно ходять по кімнаті, і виграє той, хто довше за всіх утримає книгу, не доторкаючись до неї. Переможець стає суддею і призначає учасникам гри новий формат і вагу книги. 

2. Коли на вулиці дощ: боротьба сумо 

За допомогою татової футболки і подушок можна влаштувати бій. У велику футболку поміщаються маленькі діти і м'які подушки. Чим ширші будуть бійці в об’ємі, тим безпечніший поєдинок. 

3. Коли на вулиці дощ: збери палички 
Навіть маленькі діти люблять цю традиційну гру. Візьміть десять паличок від ескімо або пластмасові соломинки. Дитина тримає їх в руці, потім відпускає, і вони падають на стіл. Малюк повинен обережно зібрати їх по одній так, щоб не зрушити тих, що лежать поруч. Якщо він зрушить хоча б одну, гра закінчується. Підрахуйте, скільки паличок він може зібрати за один раз і скільки спроб повинен зробити, щоб, нарешті, зібрати всі палички. Поспостерігайте за успіхами дитини. Тепер ваша черга грати. 

4. Коли на вулиці дощ: пластикові кулі і малярський скотч 
Пластикові кульки і скляночки можна використовувати для активних ігор вдома. Нанесіть малярським скотчем розмітку на підлогу або на килим, щоб визначити межі ігор. За допомогою таких нехитрих засобів можна: 
зіграти в класики, а пластикова чашка виступить в ролі шайби; 
намалювати на підлозі мішень, вигравати буде той, чия кулька закотиться ближче до центру; 
замінити хрестики і нулики на скляночки або кулі різного кольору, щоб гратися на підлозі; 
уявити собі гніздо, в якому птах захищає яйця (скляночки) від нападу змії; 
влаштувати змагання зі стрибків у довжину, відзначаючи рекорди смужками скотчу; 
перетворитися в канатоходців, яким потрібно обійти всю квартиру, ні разу не зійшовши з лінії. 

5. Коли на вулиці дощ: пошуки скарбів 

Діти завжди з задоволенням що-небудь ховають і шукають, тому пограйте зі своїм малюком в хованки чи в пошуки скарбу, використовуючи іграшки або предмети домашнього вжитку. Корисно включити в гру елементи навчання. 

Якщо ваша дитина вчить абетку, то напишіть якусь букву на декількох клаптиках паперу. Нехай малюк вийде з кімнати, поки ви їх ховаєте (тільки не намагайтеся заховати занадто далеко, щоб не розчаровувати його). Покличте дитину назад і урочисто оголосіть: "У цій кімнаті заховані шість букв" Т ". Подивимося, чи швидко ти їх знайдеш ". Якщо малюкові важко, підказуйте, кажучи «гаряче», коли він наближається до захованих предметів, і" холодно ", коли віддаляється. 

Для дитини старшого віку напишіть на папері літери, з яких складається її ім'я або нове слово, і виріжте їх, як для ребуса. Знайшовши букви, дитина повинна зібрати їх в одне слово (з вашою допомогою, якщо необхідно), і нехай це стане частиною гри. 

Найстарші діти можуть зайнятися пошуками шести предметів, в назві яких є дві голосні літери (книга, мило, сумка, щітка, лампа, окуляри), десяти предметів на букву "Т" або шукати речі зі списку, складеного вами. 

6. Коли на вулиці дощ: домашній волейбол 

Ви хочете зайнятися фізичними вправами, не виходячи на вулицю? Повітряні кулі - це те, що вам потрібно. Нехай дитина бавиться, підкидаючи кулі вгору однією або двома руками поперемінно. Натягнувши мотузку між спинками двох стільців, що знаходяться на деякій відстані один від одного, влаштуйте гру в волейбол. Кілька дітей одночасно можуть із задоволенням перекидати кульку туди і назад. 

7. Коли на вулиці дощ: що зникло 

Покладіть на піднос п'ять предметів, наприклад: ключ, м'ячик, ложку, кубик і крейду. Нехай дитина уважно подивиться на ці предмети і назве кожен з них. Потім він закриває очі, а ви в цей час ховаєте один з предметів в кишеню. Знову подивившись на піднос, малюк повинен визначити, чого не вистачає. Щоб було цікавіше, поступово додайте на піднос нові речі, і коли дитина освоїть гру, почніть прибирати відразу по кілька предметів. Зазвичай в цьому занятті із задоволенням беруть участь всі члени сім'ї. 

Для різноманітності можна зав'язати малюкові очі, щоб він, обмацавши, визначив, що лежить на таці, а що пропало. 

Сховайте предмет, який ви взяли з таці, де-небудь в кімнаті і пограйте в "гаряче-холодно" продовжуйте гру, поки він не знайде його.


Поліпшення зору — 12 вправ гімнастики для очей

Вправа №1. 
Масаж голови — він знімає загальне напруження, активізує кровопостачання очей, що допомагає зберегти зір. Крім того, масаж голови не тільки корисний, але і приємний. 
Доончиками пальців масажуйте потилицю і шию вздовж хребта. Таким чином, Ви зможете активізувати кровопостачання голови і очного яблука. 
Нахиліть голову вниз подивіться на підлогу. Повільно підніміть голову вгору і відкиньте її назад (але не різко!). Тепер очі дивляться в стелю. Прийміть вихідне положення. Вправу повторіть 5 разів.
Кінчиками середніх пальців акуратно масажуйте шкіру біля очей за годинниковою стрілкою. Під час вправи сильніше натисніть брови і область під очима.
У зовнішнього краю ока знайдіть точку та натисніть на неї протягом 20 секунд. Вправа повторюється 4 — 5 разів.

Вправа №2. 
Прикрийте рукою праве око, енергійно моргаючи лівим оком. Таке ж вправу виконайте з правим оком.

Вправа №3. 
Широко розкрийте очі, напружте шкіру і м’язи особи. Максимально розслабтеся. Голова нерухома, а обертайте очима в різні боки.

Вправа №4. 
Приблизно 10 секунд дивіться на картинку перед очима. Переведіть погляд на картину за вікном на 5 секунд. Зробіть вправу 5 — 7 разів не напружуючи очей. Вправа виконується 2 — 3 рази на день, роблячи перерви між вправами не менше 2-х годин.

Вправа №5. 
Сидячи на стільці або в кріслі сильно закрийте очі на кілька секунд, відкрийте очі і часто моргайте ними.

Вправа №6. 
Вихідне положення — руки на поясі. Поверніть голову в право і подивіться на правий лікоть. Потім, поверніть голову ліворуч і подивіться на лівий лікоть. Виконайте вправу 8 разів.

Вправа №7. 
Дочекайтеся заходу або сходу сонця. Встаньте лицем до сонця так, щоб половина особи перебувала в тіні, а іншу — освітлювало сонце. Зробіть кілька невеликих поворотів головою, ховаючи лице в тінь, то виставляючи його на світло. Вправа рекомендується виконувати по 10 хвилин.

Вправа №8.
Ляжте на ліжко, закрийте очі і розслабтеся. Покладіть долоні на очі. Очі повинні відпочивати в подібному становищі в повній темряві хвилин 20. Чим темніше буде ставати перед очима, тим краще очі відпочили.

Вправа №9. 
Працюючи за комп’ютером, кожні 2 години перемикайтеся на вікно і дивіться по 10 хвилин. Іноді закривайте очі на 5 хвилин, щоб вони відпочили. Через кожні 10 — 15 хвилин роботи за комп’ютером отводете погляд від монітора на 5 секунд.

Вправа №10. 
Повертайте голову в різні боки. Очима повторюйте рух голови.

Вправа №11. 
Візьміть в руку олівець і витягніть його вперед. Повільно тримайте олівець до носа, стежачи за ними очима. Відводите олівець у вихідне положення. Робіть вправу щодня по кілька хвилин.

Вправа №12. 
Витягніть руки перед собою. Сконцентруйте зір на кінчиках пальців, після, на вдиху підніміть руки вгору. Продовжуйте дивитися на пальці, не піднімаючи голови. Опускаючи руки робіть видих.

Очі — дуже важливий орган, без якого неможливо пізнавати навколишній світ і нормально існувати. Поганий зір обмежує Вас у чому. Ви залежите від окулярів і контактних лінз. Виконуйте ці 12 вправ щодня, і Ви будете чітко бачити навіть у 60 років!


ФОРМУВАННЯ ХАРЧОВИХ ЗВИЧОК З ДИТИНСТВА

Чи замислювалися ви колись про те, чому один любить смачно й ситно поїсти з ранку, а інший дивитися не може на їжу, пропускаючи сніданок; один жити не може без ковбаси і сосисок, а інший не розуміє, як це можна їсти?

Виявляється, крім індивідуальних смакових переваг, одну з основних ролей у формуванні харчової поведінки відіграють харчові звички, закладені з дитинства. З раннього віку формуються смакові переваги і, швидше за все, те, що прийнято у вас в родині і те, що дитина спостерігає в процесі дорослішання, буде сприйматися нею згодом, як норма. Так, якщо в родині їжа зведена в культ і прийнято їсти багато, ситно, то дитина буде сприймати таку кількість їжі, як абсолютну норму і, як наслідок, у неї набагато більше шансів отримати проблеми з вагою і боротися з ними все життя. Якщо в сім'ї прийнято їсти щодня на сніданок страви з яєць або бутерброди, то потім буде дуже складно пояснити дитині, чому краще віддавати перевагу, наприклад, каші з молоком або сиру зі свіжими фруктами. Звичайно, ніхто не говорить, що закладені з дитинства звички − це раз і назавжди. Багато що можна змінити, перевчити, але ламати стереотипи, змінювати своїм звичкам, які формувалися роками, набагато складніше, ніж спочатку звикнути до навичок здорового способу життя. Заклавши основи раціонального харчування з дитинства, ви багато в чому полегшите своїй дитині життя надалі, допоможете уникнути безлічі проблем зі здоров'ям, адже, ні для кого не секрет, що раціональне харчування укупі з фізичними навантаженнями − запорука міцного здоров'я.

Багато батьків стикаються з такою проблемою, як небажання дитини їсти.

Пам'ятайте, якщо дитина відмовляється від їжі, ні в якому разі не можна годувати її насильно. Це ще більше посилить негативне ставлення до їжі. Дитина − не ворог собі і ніхто не відміняв інстинктів самозбереження. Якщо ваш малюк відмовляється від їжі, значить, він дійсно не хоче їсти. Коли голод дасть про себе знати, повірте, дитина повідомить вам про це.

Твердження, що нічого не повинно залишатися на тарілці, що потрібно все доїдати − хибне. Якщо дитина з'їла половину запропонованого, не треба змушувати її доїдати. Але ваш малюк повинен чітко розуміти, що наступний прийом їжі буде в строго відведений для цього час − постарайтеся привчити улюблене чадо до режиму харчування. До речі, це буде дуже корисно і для вас, дорогі батьки!

Важливим нюансом є те, що під час прийому їжі необхідна відповідна обстановка. У дитини з малих років повинно відкластися, що прийом їжі − це серйозний ритуал, коли родина сідає за стіл, кожен на своє місце, тому намагайтеся використовувати цей час для приємного сімейного проведення часу. Якщо маля починає вередувати, відмовлятися від їжі, спробуйте зацікавити її, проявіть фантазію − використовуйте для сервіровки красивий яскравий посуд, спробуйте викласти на тарілці малюка якусь фігуру з їжі − це точно порадує її, принесе позитивні емоції під час прийому їжі, що благотворно позначиться на процесі травлення. Якщо ваша дитина відмовляється від основного прийому їжі − сніданку, обіду або вечері − подумайте, може, справа в перекусах? Якщо давати дитині що-небудь пожувати між основними прийомами їжі (булочку, цукерочку, печиво), то такий перекус може просто перебити апетит і малюк вже не захоче потім з'їсти щось дійсно корисне.

Їжа не повинна виступати в якості заохочення за щось − те, чим грішать, мабуть, більшість батьків. Виникає питання − чому? Адже, часом, набагато простіше домовитися з дитиною, пообіцявши їй щось смачненьке. Справа в тому, що, якщо вдаватися до цьому прийому часто, то велика вірогідність того, що у дитини відкластися на несвідомому рівні наступний ланцюжок дій − щойно ти зробив щось хороше, потрібно обов'язково нагородити себе, з'ївши якусь смакоту. Це може увійти у звичку, а такі часті «нагороди» самого себе чреваті набором зайвих кілограмів. Звичайно, поки дитина не дає собі паду в багатьох речах − її потрібно мотивувати. Але нехай в якості мотивації виступить не цукерка, а якась розвиваюча іграшка, спільна гра, похід в зоопарк, на виставку.

Особливо хочеться зупинитися на дуже поширеній проблемі − прийом їжі перед телевізором або комп'ютером. Здавалося б, цілком собі нешкідлива звичка. Але це не так. Якщо у вас на кухні вже стоїть телевізор і найчастіше ви, а, відповідно, і ваша дитина, їсте, втупившись в екран, постарайтеся змінити цю тенденцію. Справа в тому, що за час перегляду телевізора можна з'їсти дуже багато. А ось це вже геть неправильна звичка − їсти великими порціями. Та й взагалі, що може бути приємніше, ніж сімейні посиденьки за загальним столом! Телевізор тут точно зайвий!

Виховання дитини − процес дуже непростий і відповідальний. Ніхто ніколи не скаже вам, що так і тільки так правильно виховувати улюблене чадо. Кожен робить це по-своєму, так, як підказує серце. Але є цілком певні правила, яких ви в змозі дотримуватися з перших років життя малюка. Одним з таких правил є культура харчування. Якщо пустити цей важливий процес на самоплив, то з усім накопиченим багажем «неправильних» звичок дитина, швидше за все, відправиться у доросле життя. Не ускладнюйте їй життя.

Воно і так непросте.

Якщо ви з самого початку розівєте своїй дитині основи здорового способу життя, раціонального харчування − це точно допоможе їй уникнути згодом багатьох проблем зі здоров'ям. Колись вона обов'язково подякує вам за це!



Дев'ять способів допомогти дитині вирости творчою особистістю

Діти від самого народження люблять фантазувати і досліджувати. Водночас творчість допомагає малюкам краще розвиватися інтелектуально й емоційно. Експерти в галузі дитячої психології та розвивальних методик поділилися порадами про те, як батьки можуть сприяти розвиткові творчого начала своїх дітей.

Відведіть місце для творчості
На думку Пем Еллін – директора американських освітніх ініціатив Lit World і Lit Life, дитині необхідно відвести місце, де вона зможе творити. Однак, це не значить, що малюкові потрібна для цього спеціально обладнана кімната. Куток, де стоятиме коробка з LEGO або мішок зі старим одягом, в який можна перевдягатися, цілком придасться. Головне, щоб дитина відчувала, що тут все в її владі.

Все має бути просто
На думку професора психології Університету Каліфорнії Шарлотт Рєзнік, розвиткові творчості допомагають прості ігри. І дитині зовсім не потрібні найсучасніші і найдорожчі іграшки. Наприклад, складові частини будь-якого конструктора можна використовувати не як описано в інструкції, а як підкаже фантазія дитини.

Давайте дитині "вільний час"
На думку Пем Аллін, дуже важливо відвести кілька годин на те, щоб дитина могла пограти вдома, вибираючи самостійно гру. Не варто забивати розклад малюка під зав'язку розвивальними заняттями та іншими заздалегідь запланованими заходами.

Допоможіть дитині задіяти всі органи чуття
Шарлотт Рєзнік вважає, що мамусі й татусі можуть сприяти тому, щоб дитина сприймала світ усіма органами чуття. На думку психолога, зробити це не важко. Просто візьміть її з собою в бібліотеку, в музей. Попросіть уявити, як вона подорожує в Африку, яких тварин вона там зустріне, які аромати вдихатиме, які звуки видаватимуть тварини.

Говоріть з дитиною про творчість
Обговорюйте з малюком його ідеї, де б Ви не були в той момент, коли він розповість Вам про свої задуми, радить Пем Аллін. Записуйте їх. Це послужить сигналом для дитини – мама й тато вважають мої ідеї справді цінними.

Культивуйте творчий підхід
Коли діти стають старшими, дізнавайтеся в них, який підхід вони використовують для вирішення різних завдань. А також пропонуйте подумати над тим, що можна було б зробити по-іншому. Шарлотт Рєзнік радить проводити так звані "мозкові штурми".

Не давайте вказівок
"Діти мають унікальну здатність проявляти творчість, коли вони вільно самі грають. На жаль, втручання батьків часто приглушує або навіть повністю нівелює цю природжену здатність", – розповідає Майк Ланца, автор американської ініціативи Playborhood. Діти від народження – експериментатори. Малюки дізнаються щось нове через досвід. Якщо батьки будуть менше втручатися, малюк зможе сам знайти вирішення проблеми, причому розробить свій власний унікальний підхід.

Допоможіть дитині робити те, що їй цікаво
Спостерігайте за тим, що дитині в цей момент найбільш цікаво. Виходячи з цього, підбирайте іграшки та заняття.

Відведіть час на власну творчість
Оскільки дитина вчиться, спостерігаючи за батьками, їм теж треба проявляти творчість. Малюйте разом з дитиною, зводьте будиночки з картону, розводьте штучні джунглі в своїй квартирі, – радять експерти.



ПИЙТЕ, ДІТИ, МОЛОКО! АЛЕ ПРАВИЛЬНО… 

Молоко — як палка з двома кінцями. Воно корисне для організму, але лише за умови, якщо його правильно пити. Про неймовірні відкриття про цей продукт – читайте далі! 

Відомо, що користь молока в великому вмісті протеїну, а крім того в молоці є потрібний організму людини кальцій. Також, в молоці є чимало вітамінів різних груп. 

Молоко — перший продукт харчування у житті людини

На Сході ще в давнину молоко вважали чудовим засобом для того, щоб заспокоїти нервову систему. Користь молока в тому, що його регулярне вживання вранці призводить до усунення сонливості, зміцнює психіку і покращує інтелект. Молоко на ніч – гарантія гарного сну.

Але cучасні фахівці від медицини кажуть, що молоко – це напій темної пори доби. Найкраще його вживати або зранку до сходу сонця, або ввечері – після заходу. А все тому, що енергія світила настільки потужна, що вдень молоко просто не перетравлюється та не засвоюється нашим організмом.

Кілька порад, дотримання яких зробить молоко цілющим напоєм для вашого організму

Найкраще пити молоко гарячим. Холодне молоко пити не можна — це шкідливо для травлення.

Якщо цілу склянку осилити ви не в змозі, починайте із кількох ложок. Пийте стільки, скільки хочеться вам, а не як «лікар прописав».

Якщо ви кип’ятите молоко більше 15 хвилин, то це призводить до структурної зміни цінних білків у гіршу сторону (з точки зору поживної цінності). Тому знімайте його з вогню відразу ж після закипання.

Щоб молоко добре засвоїлося, його потрібно вживати окремо від іншої їжі, або спільно з продуктами, що дають після перетравлення солодкий смак (з рисом, пшеницею, родзинками, фініками, бананами і т.д.).

Більш корисним молоко буде, якщо додати дрібку спецій

Кожна із приправ діє по-своєму: гвоздика розслаблює і допомагає заснути, а от кориця навпаки – додасть бадьорості і позитивно впливатиме на роботу кишково — шлункового тракту.

Король спецій шафран допомагає засвоюватися молоку навіть у людей із нетерпимістю до лактози. Шафран, зазвичай, додають у ранковий напій. Він не лише подарує заряд енергії на день, а й допоможе покращити колір обличчя, укріпити організм та продовжити молодість!

Від депресії та перевтоми врятує молоко із кардамоном.

Посилить імунітет імбир. Найкраще додавати його в молоко восени та взимку.

Заспокоїть розум мускатний горіх. Він перемагає головний біль та безсоння. Дрібка цих спеції в молоці покращує пам’ять та бадьорить!

Зміцнює імунітет також фенхель. Це відомий антиоксидант, який, до того ж, знімає біль, знезаражує та має сечогінну дію.

Для здорової печінки пийте молоко із куркумою. Жовта спеція стоїть на сторожі гарної шкіри і бореться зі зморшками.

Ну і звичайно, мед! Поєднання молока з медом чудово допомагає від кашлю, причиною якого стали грип, ГРВІ, ангіна або ж ларингіт. Це засіб стимулює вироблення і відходження мокроти, зміцнює імунітет, щоб організм зміг якомога швидше впоратися з інфекцією. А при вагітності даний напій може не тільки позбавити від кашлю, але і послужити хорошою профілактикою всіляких вірусних захворювань.

У більшості українських сімей молоко стало невід’ємним продуктом у повсякденного раціону. Тому, відкинувши випадки алергії та індивідуальної нестерпності, на запитання, пити чи не пити молоко – відповідаємо: пити! Але вживати цей продукт потрібно правильно!



Якщо дитина - лівша. Психологічні особливості.

Іноді батьки засмучуються, дізнаючись, що їх дитина шульга. Або ще гірше – створюють з цього проблему, вважаючи, що це покарання. А чи дійсно воно так і є? Давайте розберемося. 

Причини ліворукості 

Асиметрія в природі – звичайна річ, і парних органів це також стосується. Один виступає головним, інший – другорядний і підпорядковується головному. А ось на те, яка рука буде ведучою – права чи ліва, впливають декілька чинників: спадковість, виховання та порушення в результаті родових травм чи перинатальних ускладнень. 

Традиційно лідируюча рука пов’язана із домінуючою півкулею головного мозку: права частина відповідає лівій руці, ліва півкуля – правій. 

Ліворукість – це не патологія й не погана звичка, це властивість організму, частіше вроджена ознака, як, приміром, колір очей чи особливість мовлення, тому «боротися» з цим не треба, не слід переучувати дитину, «ламаючи» її мозкову будову. 

Психологія шульги 

Наш мозок побудований так, що кожна півкуля виконує певні «свої» задачі: 

- права півкуля відповідає за образне мислення й миттєво аналізує інформацію; 

- ліва – відповідає за логічність та послідовність, аналізує усі існуючі варіанти. 

Тому різниця між «праворукими» та «ліворукими» дітьми полягає не лише в тому, що перші пишуть правою, а другі – лівою. Все складніше, ніж здається на перший погляд, у шульги інакший спосіб сприйняття та обробки інформації, яку вона отримує з довкілля, та інші емоційні «відповіді» на цю інформацію. 

Давайте розглянемо основні психологічні особливості, які відрізняють шульгу від праворукої дитини: 

- у шульги краще розвинута координація, просторова орієнтація, вони жвавіші за правшів; 

- шульзі легше дається геометрія, адже для її вивчення необхідне просторове мислення, і важче дається алгебра та арифметика, де важливими є логіка й послідовність; 

- шульга відмінно виконує завдання на «узагальнення», але їм складніше дається читання, де необхідно аналізувати й «складати» образи послідовно, їм простіше сприймати цілісний «готовий» образ; 

- шульзі важче дається граматика та усне мовлення, це той випадок, коли всі слова в тексті зрозумілі, але відтворити його складно; 

- ліворукі діти зазвичай не можуть робити те, що потребує самоконтролю; 

- шульга, на відміну від правші, більш емоційна особистість, їх легко вразити, тому вони частіше ображаються, дратуються, зляться, особливо коли потрапляють у складні ситуації, що буває доволі часто; 

- шульга – великий фантазер, має велику уяву. 

Що не слід робити 

І жодному разі не намагайтеся перевчити шульгу, бо це дійсно є великою травмою для мозку малюка. Навчаючи дитину елементарним речам: тримати ложку/зубну щітку/іграшку в правій руці, батьки таким способом змушують ліву півкулю робити те, що в ній не заложено, - дрібна моторика рук, артикуляційний апарат тощо. В результаті чого у малюка виникають затримки й різноманітні проблеми з розвитком мовлення, які потім вимагатимуть втручання логопеда. Це виникає через те, що мова формується на основі слухового сприйняття, і, штучно «змінюючи» функції півкуль, вона не може «зорієнтуватися», де повинна бути. Також насильне переучування шульги призводить до психологічних травм та неврозів у дитини: порушення сну та апетиту, мігрені й болі в животі, енурез, заїкання тощо. Вже в дорослому віці такі люди страждають на «географічний кретинізм» - невміння орієнтуватися на місцевості, вони не можуть танцювати, бо не мають почуття такту, не «розуміють» мелодій тощо. 

Не треба акцентувати увагу на тому, що дитина лівша. Ані батьки, ані оточуючі не повинні робити з цього сенсацію та вказувати на незвичність, бо у дитини в такому разі розвиваються комплекси неповноцінності – «я не такий, як всі», занижується самооцінка, вони вважають себе невдахами та стають сором’язливими. На таку дитини, з причин її емоційності та вразливості, не треба кричати, бо вона замикається в собі і втрачає довіру до батьків. 

Що необхідно робити 

Батькам необхідно надихнути дітей, щоб власні невдачі вони не пов’язували з особливостями їх організму. Розкажіть їм про відомих людей: вчених, акторів, музикантів, спортсменів, які були ліворукими і це не завадило їм досягнути успіху, а, можливо, навіть допомогло. Приміром, це художники Леонардо да Вінчі і Пабло Пікассо, композитори Іоганн Себастьян Бах і Людвіг ван Бетховен, вчені Іван Павлов і Альберт Ейнштейн, полководці Олександр Македонський і Юлій Цезар. Продовжіть разом з дитиною цей список. 

І на останок. Якщо ви будете впевнені, що вашому малюкові зручніше робити все лівою рукою, не засмучуйтесь, а використайте це. Усі вищенаведені особливості стануть у нагоді при спілкуванні та навчанні. Та обов’язково треба попередити вихователів та вчителів про особливості малюка, щоб уникнути проблем, неврозів та психологічних травм.

Чому важливо любити себе і як це зробити? 
Чи любите ви себе? Чи берете себе цілком і повністю з усіма своїми перевагами та недоліками? Якщо ні, то вам слід потренувати цю чудову здатність. Чому це важливо? 
Любов до себе - це основа щасливого, гармонійного життя. Коли ви відчуваєте це чудове почуття, ваше життя починає змінюватися на краще, а тіло стає здоровим. 

Любов до себе - це чудова сила, зціляє ваше тіло і душу. Якщо ви любите себе, то все у вашому житті відбувається легко. Удача і успіх посміхається вам. Ви виглядаєте привабливо, ви подобаєтеся навколишніх людей.
Ви хочете зустріти свою половинку або вже зустріли, але щось не так у ваших стосунках? Вас не цінують друзі? З вами грубі улюблені? Полюбіть себе, і все зміниться. Інші люди почнуть цінувати і поважати вас. Психологи прийшли до висновку, що думка має властивість магніту. І якщо ви думаєте про себе погано, то й у житті до вас ставляться відповідно.

Запам'ятайте важливе правило: які думки і почуття ви даруєте собі, такі ж вам дарують інші.

Афірмації - вірний помічник у любові до себе
Що таке афірмації? Це установка, яка впливає на підсвідомість і після багаторазового повторення перетворюється в солодку реальність. Потрібно наповнити свою свідомість якомога більшою кількістю подібних думок. Чим більше ви будете думати про прекрасне, чим більше у вашій голові чудових думок про любов і здоров'я, успіху і благополуччя, тим вищим буде рівень вашого життя.
Афірмації варто використовувати регулярно. Можна їх промовляти вголос або про себе, співати або читати їх у віршованій формі. Можна працювати з афірмації і в письмовому вигляді. Головне, це робити зосереджено й емоційно. Важливо повірити в них усім серцем. Вони вам допоможуть на шляху до щастя, любові і достатку.

Багато авторів з психології рекомендують читати позитивні думки від 300 разів на день. Це можна робити під час ранкової зарядки, коли ви йдете на роботу або з роботи. Коли ви їдете в транспорті, катаєтеся на велосипеді, займаєтеся домашніми справами. Позитивні установки можна використовувати в різних релаксаційних і медитативних техніках. Це підвищить їх ефективність в багато разів.
Важливо складати нові думки в теперішньому часі і в ствердній формі, без заперечення. Ось вам кілька прикладів аффірмациі, які пропонують автори:

Я люблю і схвалюю себе.
Я прекрасна.
Я приймаю всі свої недоліки.
Я поважаю всі свої достоїнства .
Я підтримую себе в будь-якій ситуації.

Техніки візуалізацій
Візуалізація - це уявне представлення того, чого вам хотілося б досягти в житті. Ви можете за допомогою даної техніки знайти нову роботу, поліпшити матеріальне становище, повернути своєму тілу здоров'я. Ви можете використовувати візуалізацію і для того, щоб підвищити свою впевненість і самооцінку, щоб полюбити себе ще більше, ще сильніше.
Ви можете представляти будь-які картини, які вам близькі. Головне, заздалегідь повністю розслабитися. Для цього бажано включити спокійну музику, прийняти зручну позу і створити такі умови, щоб вас не потривожили ваші друзі, родичі або домашні тварини.
Якщо ви будете представляти потрібні вам образи регулярно, то через певний час ваші ментальні картини стануть солодкою реальністю. Я представляю вашій увазі медитацію "самозахопленням", взяту з книги "творча візуалізація".

Уявіть себе у звичній для вас ситуації і уявіть, як знайомий або не знайомий вам людина спостерігає за вами із захопленням і любов'ю. Тепер увідьте, що до цієї людини приєднуються інші люди. Вони теж бачать вас чудовим, прекрасною людиною. Уявіть, що людей, які захоплюються вами, стає все більше і більше, в їхніх очах ви читаєте повагу і величезну любов.
Уявіть, що ви перебуваєте на параді або на сцені. Ви отримуєте задоволення від визнання, підтримки та любові, які дарують вам люди. Вони аплодують вам. Ви чуєте їх оплески. Ви кланявся їм і висловлюєте свою подяку за любов і визнання. Ви щасливі. Вам добре. Вас цінують і поважають.
Бажано подібні техніки візуалізацій поєднувати з аффірмациі, тоді ефект буде набагато швидше.

Що означає любити себе
Любов до себе - це багатогранне поняття, що охоплюють не лише ставлення до себе, але і спосіб життя, звички, вміння зробити себе щасливим. Це своєчасне задоволення своїх потреб - в русі, у відпочинку, у спілкуванні, в сексі. Це коли людина робить те, що йому подобається, коли стає для себе найкращим другом.
Любов до себе на увазі повне прийняття себе і своїх недоліків. Коли людина змиряється зі своїми індивідуальними особливостями, він набуває сили, і надалі він може її використовувати для трансформації своїх негативних якостей в гідності.

Любов до себе - це відсутність критичних зауважень на свою адресу. До чого витрачати свою енергію на самобичування й осуд. Набагато корисніше скористатися нею для себе на благо, замінивши критику на схвалення. Важливо підтримувати себе в будь-яких ситуаціях, хвалити себе за будь-які успіхи.
Любити себе - значить, проявляти турботу по відношенню до найдорожчого скарбу, що у вас є, - до свого тіла. Годуйте його смачною, здоровою їжею. Одягайте в той одяг, який вам приємно носити. Даруйте свого тіла потрібний відпочинок і фізичну активність. Ставтеся до себе так, як ви хочете, щоб до вас ставилися ваші улюблені. Даруйте собі квіти, догоджати і балуйте себе різними подарунками.

Займайтеся самовдосконаленням і самоосвітою. Не жалійте на цей час. Медитуйте, Візуалізуйте, використовуйте позитивні думки. Радійте і насолоджуйтеся кожною миттю життя. Будьте щасливі! 

Діти і гаджети 

Сучасних дітей називають цифровими аборигенами. Це пов'язано з тим, що сучасні діти народжуються у світі, де смартфон і планшет − такі ж предмети побуту, як ложка і виделка. Тому діти досить швидко вчаться вправлятися з ними, часто швидше і краще дорослих вміють запускати додатки, грати в ігри і навіть приховувати свої пустощі від батьків. У деяких випадках захоплення дітей смартфонами і планшетами перетворюється на справжню залежність. Цьому потурають і самі батьки, які при будь-якому капризуванні видають дитині цю електронну іграшку. В результаті у дитини може розвинутися справжня залежність від електронних гаджетів.

Чи шкідливі електронні іграшки

Суперечки про те, чи впливають на здоров'я людини смартфони та планшети, ведуться, напевно, з часів, коли "телефони були великими". Вчені сперечаються і про те, чи є шкода від мобільних гаджетів, так само як і про те, яка це шкода. Різні дослідники пишуть різне. Шкідливий вплив електромагнітного випромінювання на організм людини практично неможливий. Проте визнається факт впливу пристроїв на нервову систему, увагу, концентрацію. Деякі дослідники відзначили проблеми з координацією дій у любителів гаджетів.

Єдині в тому, що смартфони та планшети шкідливі для дітей − лікарі-офтальмологи. Читання невеликого за розміром тексту викликає короткозорість, а тривале напруження очей, наприклад, під час ігор, може привести до їхнього запалення і подальшого інфікування. Ще один важливий момент − любителі смартфонів і планшетів ризикують зіткнутися зі сколіозом, адже навряд чи вони стежать за поставою. Особливо в цьому страждає шийний відділ хребта.

Гаджети та взаємодія з однолітками

З одного боку, позбавляючи дитину повністю доступу до електронних гаджетів, ви ризикуєте позбавити його тем для розмов з друзями, розуміння їхніх жартів і можливості бути частиною їхньої компанії онлайн. У той же час, занадто активне використання гаджетів може привести до того, що електронні іграшки замінять реальні стосунки, а старші діти спілкуватимуться тільки в Мережі, втрачаючи тим самим навички реального спілкування. У найкритичніших ситуаціях може скластися так, що реальний світ перестане бути цікавим для вашої дитини, і вона вирішить все більше часу проводити в світі віртуальному, вигаданому, втікати туди від різних складнощів і в незручних ситуаціях.

Користь від планшетів

Сьогодні планшети все активніше використовуються в навчанні, причому буквально з молодших класів. Для дітей існує величезна кількість корисних додатків, навчальних програм, красивих інтерактивних електронних книг. Тому повна відмова від планшетів для дітей дошкільного та молодшого шкільного віку не тільки не потрібна, але й шкідлива. Як же бути батькам? З одного боку, за допомогою планшета дитина повинна вчити уроки, з іншого боку − багато часу в іграх призводить до короткозорості.

Істина посередині: справі час, планшету − годину

Найголовніше правило, яке повинно бути вироблено в родині буквально з народження дитини − дуже обмежений час, на який вона отримує планшет у своє розпорядження. Дитина повинна знати, що планшет може отримати в руки не більше ніж, наприклад, на 30 хвилин в день. І ніщо не повинно змінити цей час − ні зайнятість мами, ні хвороба, ні вихід нової версії гри.

Крім того, в родині повинні бути вироблені правила використання гаджетів. Наприклад, дитина не повинна бачити батьків з гаджетами за сімейним обідом або вечерею. У дитини не повинно скластися враження, що гаджети і електронне спілкування можуть замінити спілкування живе. А найкраще − якщо дитина зрозуміє, що батьки з ноутбуками і планшетами працюють, а не розважаються.

Технічні дрібниці

Якщо ви плануєте починати знайомити з планшетом 2-3-річну дитину, купіть спеціальний дитячий чохол для нього. Для смартфона варто купити захисне скло, яке врятує ваш гаджет, навіть якщо він впаде на підлогу. Крім того, на пристрій, який потрапить до рук маленьких дітей, добре було б встановити спеціальні додатки для батьківського контролю.



НЕ «ТАНЦЮЙТЕ» НА МОРОЗІ
Медики застерігають: холод згубно впливає передусім на дрібні кровоносні судини. Тому взимку, в морози, одягайтеся тепліше та уникайте переохолодження. 

— На морозі судини в кінцівках інстинктивно звужуються, щоб зберегти тепло, — пояснює лікар-терапевт Марія Світловська. — За рахунок цього приплив крові до внутрішніх органів збільшується, аби підтримати внутрішню температуру тіла. Тому кровообіг у кінцівках уповільнюється. Першими замерзають пальці рук та ніг, а також вуха й ніс — вони найменше захищені: мають тонкий жировий прошарок. Спочатку замерзає шкіра, а вже потім підшкірний шар, судини, м’язи, нерви та навіть кістки. І для цього, до речі, не потрібна наднизька температура. Температура, при якій можна переохолодитися, може бути навіть плюсовою. При переохолодженні температура тіла знижується до 35 °С і нижче.

Щоб уникнути переохолоджень, лікар радить вбиратися «багатошарово». Одягайте краще кілька легких кофтин замість однієї теплої. Таким чином уникнете пітніння, яке на морозі дуже небезпечне. Одну кофтину — у разі необхідності — можна буде зняти. Одяг має бути вільним.

— Неодмінно захищайте відкриті ділянки шкіри. В мороз одягайте рукавички, ніс і вуха захищайте шапкою, шарфом, піднятим коміром, — додає Марія Світловська. — Якщо виникне потреба провести на холоді цілий день — візьміть запасний одяг із собою. Часом, щоб уникнути переохолодження, достатньо змінити мокре вбрання на сухе.

Лікар застерігає виходити на мороз голодними. Важливо добре поснідати, краще чимось висококалорійним. Якщо відчуваєте, що замерзаєте, з’їжте чогось, випийте теплого чаю.

— Навіть якщо змушені цілий день бути надворі — знаходьте можливість кожні півгодини-годину заходити у тепле приміщення. Візьміть із собою термос із гарячою кавою, чаєм чи супом, — радить лікар. — Працюйте руками, рухайте ними, аби пожвавити кровообіг у судинах. Так само ворушіть пальцями ніг. Можна пострибати з ноги на ногу — тільки не дуже активно, бо це може зашкодити замерзлим тканинам. Надто енергійні «танці» на морозі не бажані.

І не перевтомлюйтеся. Втомлена людина, каже лікар, швидше піддається переохолодженню. Зазвичай, люди, відчувши, що починають замерзати, рухаються дуже активно. Але це також не зовсім розумно, тому що енергія використовується дуже швидко, а сили треба поновлювати. Отож ворушіться, але не надто інтенсивно. Стежте за прогнозом погоди, аби завжди бути готовим вдягнутися відповідно.

— Пам’ятайте: на морозі категорично не можна торкатися металу. Метал відмінно проводить тепло, а отже, миттєво забирає його у вас, і у місці дотику може виникнути обмороження. Уникайте алкоголю: спиртні напої розширюють судини на поверхні тіла, і це прискорює втрату тепла. Відтак судинам важче оберігати від тепловтрат внутрішні органи. Алкоголь, крім того, послаблює ваш власний контроль за ситуацією, що заважатиме вберегтися від ушкоджень у складних умовах. Нікотин у холод також особливо підступний, адже напружує і без того ослаблені на морозі стінки кровоносних судин.


Практичні поради батькам щодо того, як досягти оптимальної швидкості читання
1. Важлива не тривалість, а частота тренувальних вправ. Тому всі тренувальні вправи треба проводити короткими порціями, але зі значною частотою . Для першокласника достатньо домашнього тренування трьома порціями по п'ять хвилин.

 2. Читання, що дзижчить, було основним елементом при навчанні у школі 
В. Сухомлинського. Це таке читання, коли дитина читає вголос, напівголосно, зі своєю швидкістю протягом п'яти хвилин.

 3. Добрі наслідки дає читання перед сном. Останні події дня фіксуються емоційною пам'яттю, й вісім годин сну людина знаходиться під їх впливом.

4. Якщо дитина не любить читати, то їй необхідний такий режим читання, що не перевантажує: дитина прочитає 1-2 рядка й одержує короткочасний відпочинок. Таку можливість дають книжки з великими малюнками й одним-двома реченнями внизу.

 5. Розвиток техніки читання гальмується через слабку оперативну пам'ять. Дочитавши до четвертого слова, учень уже не пам'ятає перше. Професор І. Федоренко рекомендує такі вправи: багаторазове читання, читання будь-якого тексту в темпі скоромовки, виразне читання з переходом на незнайому частину.

 6. Вправа «Блискавка» полягає в чергуванні читання в комфортному режимі з читанням на максимально доступній швидкості. За командою «Блискавка» дитина читає із прискоренням протягом 20 секунд спочатку, потім тривалість збільшити до двох хвилин.

 7. Вправа «Буксир». Дорослий читає зі швидкістю, доступною дитині, а дитина намагаються читати про себе, стежити та встигати за дорослим. Перевірку проводити шляхом раптової зупинки.

 8. Вправа «Хто швидше?». На столі лежать картки зі статтею. Треба знайти конкретну пропозицію в одній із карток, ковзаючи по тексту.

 9. Вправа «Губи» використовується з метою чіткого розмежування дитиною читання про себе та читання вголос, а також активного зовнішнього промовляння при читанні. За командою «Читати про себе» дитина прикладають палець лівої руки до щільно стиснутих губ.

10.Дуже добрий прийом, коли дорослий починає читати вголос. На цікавому місці зупиняється, а далі читає дитина.

11.важливо, щоб діти розповідали про прочитане, а дорослі жваво цікавилися сюжетом книги.

12.Добре, якщо для дитини виписали дитячий журнал. Діти будуть чекати зустрічі з книгою.

ПАМ’ЯТКА З БЕЗПЕЧНОЇ ПОВЕДІНКИ 
 ПІД ЧАС ЗИМОВИХ КАНІКУЛ


Зимові канікули – пора відпочинку, свят та розваг. Але для того, щоб канікули були веселими й корисними, необхідно пам’ятати про безпечну поведінку
v Пам’ятайте і виконуйте правила переходу вулиць і доріг.
v Не грайтесь на тротуарі, біля доріг.
v Дотримуйтесь правил посадки в трамвай, тролейбус, автобус.
v На зупинці не стійте близько біля дороги.
v Не беріть в руки вибухонебезпечні предмети, а у випадку їх виявлення, необхідно повідомити дорослих.
v Не можна розпалювати вогнища і кидати у вогонь карбід, солярку, бензин тощо.
v Не підходьте до ліній електромереж. Якщо дріт обірваний, повідомте дорослих.
v Не грайтесь біля залізничного полотна, не кладіть на рейки предмети, не кидайте нічого у вікна потягу.
v Не лазьте по ярках і на будівельних майданчиках.
v Обережно користуйтесь побутовими електричними приладами: телевізором, праскою, холодильником.
v Не відходьте далеко від будинку і не впускайте в квартиру незнайомих людей у відсутності дорослих.
v Не грайтеся з бродячими собаками і кішками. Мийте руки після ігор перед обідом.
v У вільний час грайтесь у дворі на дитячому майданчику.
v Будьте обережні на тонкій кризі. Не катайтесь на санчатах, ковзанах та лижах біля водоймищ з тонкою кригою
v Не катайтесь на ковзанках біля проїжджої частини вулиці.
v Не торкайтеся вологими руками металевих предметів на морозному повітрі.
v Дотримуйтесь відповідних правил поведінки в громадських місцях.
v Не використовуй піротехнічні засоби  - це небезпечно!
v Не використовуй відкритий вогонь (свічки, бенгальські вогні тощо) у приміщеннях біля новорічної ялинки – це може призвести до пожежі!
v Для прогулянки вдягайся зручно і тепло, щоб не застудитися
v Будь особливо уважним, проходячи біля будинків або високих дерев. Спершу впевнись у відсутності загрози падіння льодових наростів.                   
Якщо це можливо, тримайся на відстані від будинків та інших споруд, обираючи найбільш безпечний маршрут руху.            


Щасливих канікул! Наберіться сил перед новим етапом навчання!

Практичні поради батькам щодо того, як досягти оптимальної швидкості читання

1. Важлива не тривалість, а частота тренувальних вправ. Тому всі тренувальні вправи треба проводити короткими порціями, але зі значною частотою . Для першокласника достатньо домашнього тренування трьома порціями по п'ять хвилин.

 2. Читання, що дзижчить, було основним елементом при навчанні у школі 
В. Сухомлинського. Це таке читання, коли дитина читає вголос, напівголосно, зі своєю швидкістю протягом п'яти хвилин.

 3. Добрі наслідки дає читання перед сном. Останні події дня фіксуються емоційною пам'яттю, й вісім годин сну людина знаходиться під їх впливом.

4. Якщо дитина не любить читати, то їй необхідний такий режим читання, що не перевантажує: дитина прочитає 1-2 рядка й одержує короткочасний відпочинок. Таку можливість дають книжки з великими малюнками й одним-двома реченнями внизу.

 5. Розвиток техніки читання гальмується через слабку оперативну пам'ять. Дочитавши до четвертого слова, учень уже не пам'ятає перше. Професор І. Федоренко рекомендує такі вправи: багаторазове читання, читання будь-якого тексту в темпі скоромовки, виразне читання з переходом на незнайому частину.

 6. Вправа «Блискавка» полягає в чергуванні читання в комфортному режимі з читанням на максимально доступній швидкості. За командою «Блискавка» дитина читає із прискоренням протягом 20 секунд спочатку, потім тривалість збільшити до двох хвилин.

 7. Вправа «Буксир». Дорослий читає зі швидкістю, доступною дитині, а дитина намагаються читати про себе, стежити та встигати за дорослим. Перевірку проводити шляхом раптової зупинки.

 8. Вправа «Хто швидше?». На столі лежать картки зі статтею. Треба знайти конкретну пропозицію в одній із карток, ковзаючи по тексту.

 9. Вправа «Губи» використовується з метою чіткого розмежування дитиною читання про себе та читання вголос, а також активного зовнішнього промовляння при читанні. За командою «Читати про себе» дитина прикладають палець лівої руки до щільно стиснутих губ.

10.Дуже добрий прийом, коли дорослий починає читати вголос. На цікавому місці зупиняється, а далі читає дитина.

11.важливо, щоб діти розповідали про прочитане, а дорослі жваво цікавилися сюжетом книги.

12.Добре, якщо для дитини виписали дитячий журнал. Діти будуть чекати зустрічі з книгою.





Тести для небайдужих батьків




Комментариев нет:

Отправить комментарий

9 травня